Мені 4 роки. Я пам'ятник, відбудований після забуття

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter

В Енергодарі не так багато пам'ятників: Тарасу Шевченку, Рему Хеноху, афганцям та чорнобильцям, біля фонтанів знаходиться стилізована скіфська баба, а у внутрішньому дворику готелю "Енергодар" - справжня. Подекуди розташовані пам'ятні камені: від першого, встановеного 12 червня 1970 року, до інших, які нагадують про видатні події чи знаменні дати. 

А я не пам'ятник і не камінь. Я - пам'ятний знак "Герої нашого часу".

Пам'ятний знак "Герої нашого часу"

Мене не встановлювали, мене реконструювали.

Мене не встановлювали, мене реконструювали. Багато років, після завершення моди на піонерів та комсомольців, я стояв занедбаний біля другої школи. Колись на майданчику біля мене проводили лінійки, але навіть у педагогів ЕЗОШ №2 не знайшлося фото тих часів, де б я був у повній красі та первинному вигляді.

Весна 2015 року

Кущі навколо мене вже давно переросли людину, а після прокладення електричного кабелю доріжка була вщент понівечена. Місцину облюбували для своїх інтимних справ наркозалежні люди, та й громадська вбиральня там була  знатна. І це все - між дитячим садочком та школою, практично на алеї, якою мами водили малюків та щодня проходили сотні учнів та вчителів!

Замість майданчика - перевернуті плити

 

Дика рослинність на ділянці біля знаку

Коли навесні 2015 році в Енергодарі вкотре оголосили конкурс міні-грантів "Місто своїми руками", волонтери ГО "Передова" вирішили подати на розгляд і свій проект: перетворити дві незрозімілі брили, якими я на той час став, на пам'ятну стелу на честь героїв АТО. Тоді в Енергодарі було троє загиблих, а ще декілька  - у найближчих населених пунктах.

Волонтери пропонували небагато: увінчати мене Тризубом, покласти плити майданчика на місця і вирівняти його нарешті, а поряд встановити стенд з інформацією про наших загиблих захисників. Звісно ж, навести лад на території поруч - хоча б кущі підстригти. Ціна питання виявилася невеличкою - всього 15 тисяч гривень.

Найважчим в проекті було знайти власників мене: виявилося, що я у жодної установи на балансі не стою.

Тобто мене просто нема.  Невідомо навіть, кому належить земельна ділянка. Нарешті, комунальне підприємство ПКВ визнало, що таки їм, мабуть, і волонтери отримали необхідний для участі в конкурсі гарантійний лист з обіцянкою поставити на баланс реконструйований об'єкт. А головне - керівник підприємства на той час Петро Пищак зацікавився проектом і пообіцяв допомагати.

"Передова" отримала грант. 

І все пішло не так, як планувалося.

Петро Пищак заявив: ні, якусь єрунду ми робити не будемо. Оці всі плити на місце не стануть - вивозимо їх, ділянку рівняємо.

Першим ділом - розчистити ділянку

 

Підготовчі роботи на майданчику

 

У знаку з'явилося підніжжя.

Отут викладаємо тротуарну плитку. А отам буде велика клумба. Шість старих (40-літніх) тополь прибираємо в обмін на десятки висаджених на території кленів та дубків. Проект не передбачав ніяких надлишків, але плитку погодився надати підприємець Олег Смирнов.

Земляні роботи - найважчі

 

Робота малими групами

Волонтери, в свою чергу, з ковалем Аркадієм Ковтунчиком працюють над виготовленням Тризубу, інформаційного стенду та карти України. Аркадій як справжній професіонал виконує замовлення чітко і за графіком.

Коваль виготовляє Тризуб

 

Крим наш!

Виявилося. що просто повісити на брили Тризуб можна. Але краще їх декорувати. Для цього обрали гранітну плитку, непередбачену бюджетом. Видатки взяв на себе все той же підприємець. Коли дійшла черга до її вкладання, від будівельників надійшло запитання: "А можна ми отут зробимо ще напис - Слава Україні та Героям слава?" Звісно, всі погодилися!

Брили "обшивають" плиткою

 

Героям слава!

 

На ділянці працювали волонтери та комунальники ПКВ

Комунальники працювали на ділянці вдень, а волонтери - у будь-який вільний час, великими та маленькими групами. Декілька разів проводили масові суботники. 

Після суботника

З'ясувалося, що горе-клумба, розташована переді мною, під час дощів перетворюються на брудне море. Тому її необхідно ліквідувати. Волонтери навіть боялися рахувати, скільки коштів може потягти її бетонування та виготовлення водостоку. Цю частину робіт взяв на себе бізнесмен Іван Сірко. А от підготовчими роботами займалися добровольці. Не знаю, як мешканці сусідніх будинків, а я був трохи шокований, коли однієї ночі з допомогою культиватора перепахували землю на "клумбі", яка давно забула, що таке лопата. 

Робота над ліквідацією "клумби"

 

Замість занедбаної клумби - майданчик

 

Встановлення дренажу

Комунальники взялися провести нарешті воду для поливу до місця, де намітили висадку квітів. Ну, такого я точно ніколи не бачив.

Роботи на пам'ятному знаку

За роботами я спостерігав все літо, поступово набуваючи нового образу. Відкриття запланували на 26 вересня. Але я не чекав, що це буде таке свято! В гості приїхали бійці полку "Азов", прийшли школярі з усіх навчальних закладів, а також просто енергодарці.

З'ясувалося, що я - перший в області пам'ятник, присвячений саме героям АТО...

Відкриття пам'ятного знаку

 

На відкритті - родини загиблих в АТО

На майданчику пройшов перший мітинг. Я відчув, що знову оживаю.

На реконструкцію пішло більше 80 тисяч гривень

Влонтери перерахували, скільки ж коштів замість виділених 15 тисяч було витрачено на мою реконструкцію? Виявилося, що не менше 80 тисяч. І це було не все. Вже до Дня збройних сил України з обох боків від мене встановили флагштоки та підняли прапори - Державний та визвольної боротьби. 

Підготовка до встановлення флагштоків, грудень 2015

 

Скоро тут замайоріють прапори

У 2017 році навколо клумби встановили бордюри. 

Встановлення бордюрів

Мені постійно дарують рослини: вічнозелені, кущі калини, дуби. Навколо мене розростається сквер. 

Волонтери доглядають за клумбами

 

Висаджуємо і поливаємо рослини

Про мене згадують постійно: на свята та пам'ятні дати приходять діти та атовці, до мене покладають квіти на честь загиблих захисників України. В обличчя тих, хто віддав свої життя за Батьківщину, часто вдивляються випадкові перехожі. Волонтери слідкують за станом прапорів, копирсаються у квітах. Озелененням займаються і комунальники. 

День революції гідності

 

День незалежності

Не обійшлося без прикрих випадків: було, що і фотографії намагалися обідрати, і троси на флагштоках пообрізали, і майданчик обмальовували, і навіть рослини крали. Дехто скаржився, що неприємно бачити світлини загиблих - настрій псується.

Прикрий випадок вандалізму

 

Волонтери замальовують написи вандалів

Але то все нічого. Ми витримаємо. Я більше не хочу втрачати пам'ять. 

 

 

 

 

 

Коментарі: